У рубриці «Собори пам`яті» планується вміщувати матеріали з історії Барвінківщини і міста Барвінкового: найважливіші події, легенди й перекази, історія селищ і сіл, біографії видатних людей краю, дискусійні матеріали з історії, пояснення топонімів і гідронімів та ще багато чого іншого…

Історія сіл Барвінківщини

Захоплююча історія виникнення, розвитку, а нерідко – і смерті населених пунктів району.

АРХАНГЕЛІВКА

Архангелівка  (1859 – 1923 рр. - Архангельське, з 1923 – Архангелівка, по народному - Куксине) – село Подолівської сільської ради Барвінківського р-ну, прибл. в 4 км. на захід від м. Барвінкового і в 2 км. на північ від залізничної станції Язикове. Населення – 288 чол. (2001 р.). В 1953 р. населення села становило 631 мешканець в 177 дворах.

Архангелівка заснована сотником Ізюмського полку Іваном Андрійовичем Горпинченком, батько якого, зміївський сотник підписувався шляхетним прізвищем Двигубський (Джерело: Маслійчук В.Л. Козацька старшина слобідських полків. – Х.: Райдер, 2003. – С.155).

Друга назва села зобов`язана, вірогідно, прізвиську одного із Горпинченків.

         Розташовувалась Архангелівка на жвавому поштовому шляху одразу за Барвінковою, Горпинченки облаштували тут постоялий двір і шинок. Згодом  тут було зведено ґуральню, два водяних млини на річці Сухий Торець.

Титулярний радник Михайло Степанович Горпинченко (народився 1773 р.) мав тут 200 душ селян. Він збудував дерев`яний дім на кам’яному фундаменті, декілька служебник будівель, розбив парк. В селі також були завод легкокавалерійських коней, вівчарний завод, завод великої рогатої худоби і цегельня (власник Горбачов). Щороку маєток приносив прибутку в 5000 рублів сріблом.

Рід Горпинченків був великим і розгалуженим. З нього нас найбільше може цікавити онук М.С.Горпинченка Павло Аполлонович Горпинченко, який мав тут у 1906 році 1400 десятин землі (Джерело: Державний архів Харківської області - ДАХО, Ф.14, о.11, д.7).

Доля останнього з відомих нам Горпинченків склалася драматично. Він був людиною знаною і поважаною, одним із ініціаторів створення в слободі Барвінковій Комерційного училища, одним із найбільших його спонсорів і членом наглядової ради. Після  революції  у громадянську війну Горпинченко змушений був емігрувати в Югославію, де жив у злиднях. Коли відгриміла війна і настав мир, П.А.Горпинченко написав відкритого листа громаді села з проханням дозволити йому повернутися на батьківщину. Але не маючи коштів, він просив виділити йому на дорогу грошей. Сільський схід відмовив йому у проханні. Так і помер П.А.Горпинченко на чужині.

         В роки колективізації в селі було створено сільгоспартіль „Червоний хлібороб”, яка згодом увійшла до колгоспу ім. Леніна з центральною садибою в Барвінковому.

         Село розташоване на лівому високому березі р. Сухий Торець вздовж автомобільного шляху з Барвінкового до сіл Іванівки і Мечебилового практично однією вулицею.  На південній його околиці довгий час існувала водокачка для заправки паровозів на залізничній станції Язикове.

 На східній околиці села розташований пам’ятний знак Чорнобаю С.В., який загинув в Афганістані.